Особливості захисту врожаю

Особливості захисту врожаю

Кукурудза, соя, соняшник відносяться до пізніх культур. Для використання площ під ними для посіву озимини часто потрібно нести додаткові витрати на десикацію посівів. Лише ріпак озимий за термінами перебігу вегетації є задовільним попередником під озиму пшеницю. Усі вищезгадані культури уражуються збудниками фузаріозів та не можуть бути оптимальними попередниками з причини сприяння розвитку кореневих гнилей та хвороб протягом вегетації у пшениці. Соняшник, кукурудза й ріпак потребують високих рівнів забезпечення елементами живлення. Соняшник й кукурудза потребують відносно багато вологи для отримання врожаю. Таким чином, у скорочених сівозмінах сьогодення практично немає оптимальних попередників під посів озимих зернових культур. Тому у сучасному рослинництві країни склалися умови, що будуть змушувати зерновиробників значно збільшувати частку пізніших від оптимальних термінів посівів озимини за систематичних й часто тривалих умов дефіциту вологи для сходів культури.

Таким чином, для забезпечення отримання якісніх сходів та посівів озимини, необхідно:

Вибирати найкращі для регіону зареєстровані сорти/гібриди зернових культур. Бажано висівати найкращі за попередніми випробуваннями в регіоні сорти з різними біологічними характеристиками, щоб зменшити ризики впливу важкопрогнозованих погодніх умов.

Проводить підготовку ґрунту з елементами збереження вологи. Обов'язковою умовою для якісніх сходів, є оранка, так як відмова від неї істотно погіршує умови розвитку кореневої системи культури і її опір до посухи та інших стресових чинників.

Вносити відповідні до потреб сорту/гібрида фоні живлення з обов'язковим вмістом макро - та мікроелементів.

Застосування якісніх органічних комплексних добрив - є важливим компонентом технологій вирощування. А від внесення восени високих доз добрив із вмістом нітратів (аміачна селітра, КАСи) та сульфатів (сульфати амонію, магнію), призводить лише до втрат азоту й сірки протягом зимового періоду

Для ефективного захисту сходів від ураження хворобами і шкідниками, особливу увагу потрібно звернути на якісне протруєння насіння озимої пшениці. При цьому перевагу необхідно віддати протруйникам, які характеризується широким спектром дії і мають високу фунгіцидну ефективність. Також, композиція протруйників має містити хімічну речовину класу триазолів, проти летючої сажки. Для пізніх посівів важливим є додавання стимулятора розвитку кореневої системи. У разі наявності загрози пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками (дротяник, хлібна жужелиця, злакова муха, попелиця, цикада тощо), для передпосівної обробки насіння, доцільно використовувати інсекто‑фунгіцидні протруйники.

Зважаючи на значний відсоток пізніх посівів та обмеженість періоду для повноцінного кущення озимини при виборі фунгіциду, очевидною є необхідність внесення сучасних препаратів з фізіологічною активністю щодо активації розвитку кореневої системи рослин. Це також є важливим чинником при посівах в умовах дефіциту вологи та за низьких рівнів внесення елементів живлення.

Сходи озимини, які довгий час перебувають у початкових фазах розвитку, характеризуються зниженим рівнем резистентності до хвороб та шкідників. Саме тому протруйники варто застосовувати в максимально зареєстрованих дозах, так як мінімальне дозування не забезпечує ефективного контролю хвороб.

З метою запобігання непродуктивним втратам поживних речовин в осінній період і навесні та уникнення конкуренції культурних рослин із бур'янами, доцільно застосовувати осіннє внесення гербіцидів. Під час проведення позакореневих обробок восени, використовувати гербіциди, сучасні фунгіциди, а за потреби — інсектициди, з додаванням до робочих розчінів мікроелементів, що для рослин є складовими енергетичного обміну та монооксигеназних систем, які контролюють перебіг основних біохімічних циклів та визначають рівень резистентності рослини до впливу факторів навколишнього середовища. Тому застосування протруйників з високим рівнем надходження до рослини та акропетальним й базипетальним транспортуванням суттєво обмежує терміни ефективного захисту у зв'язку із значними рівнями метаболізації діючих речовин агрохімікатів.

Потрібно пам'ятатати, що у рослинництві України домінують гербіциди — інгібітори ацетолактатсинтази. Наприклад: Дербі, Гранстар, Гродил, Нікосульфурон тощо, - їхня дія — фермент АЛС, що створює загрозу появи резистентних видів бур’янів. Тому водночас з їх внесенням, що є економічно доцільним, необхідно застосовувати гербіциди з іншими механізмами дії — інгібіторів мітотичного циклу, фотосинтезу (можливо вносити вже восени) чи антиауксинів (виключно навесні).

Таким чином, при підготовці до посіву озимої пшениці та інших зернових колосових культур, потрібно враховувати досвід попередніх років, можливі зміни погодних умов протягом вегетації, новітні досягнення селекціонерів й генетиків, а також суттєве погіршення фітосанітарної ситуації в агрофітоценозах, що спостерігається останніми роками. При цьому належний захист посівів від бур'бур'янів, шкідників та хвороб і сприяння формування потужної кореневої системи вже восени, є важливими факторами підвищення стійкості посівів до несприятливих умов вирощування та високих рівнів урожайності озимини.